Нікому рідний край - не віддамо.
Не думали, що москалі нагрянуть,
Що - із "ждунами" поруч живемо,
Що - мирні будні, у війні - "розтануть".
Щоб: жити вдома, в тихі мирні дні,
За щастя - хліб й дітей своїх ростити,
Йдемо на фронт, - стояти у вогні,
Щоб - ворога до рідних не пустити.
Ніхто не вірив, що - кордон пройдуть,
Почнуть російці - землі забирати,
Їх літаки - нам небо розірвуть, -
Ракети й бомби - по містам кидати.
Населення російське, кремлянИ -
Обличчя своє справжнє - показали,
Коли, як озвірілі дикуни, -
У Бучі - українців повбивали.
Москві ми не пробачимо в віках:
Свої життя, - зруйновані і вбиті,
Руїни чорні в селах і містах,
Лани родючі, - вирвами побиті.
(Цикл: УКРАЇНСЬКИЙ/УКРАИНСКИЙ ФРОНТ)
