Душу, серце я тримаю
В тілі. В них щодень
Світлі почуття вкладаю.
З ними ж бо лишень
Прагну я на світі жити.
З ними і живу,
Щоб ніколи не тужити.
З ними проживу
Все життя. Я певен в цьому.
Буду з ними жить
Я на світі цім земному
Неповторну мить
Кожну, бо цього бажаю,
Прагну я украй.
Світлі почуття, що маю
Я, поклали край
Темним не на мить, навіки,
На усе життя.
Протікають, наче ріки,
Світлі почуття
У мені. Як добре жити
З ними! Радий я.
Й хочеться ще більш творити,
Доки смерть моя
Не прийшла за мною. Знаю,
Що прийде колись.
Доти ж дуже я бажаю,
Щоб в мені лились
З вечора і до світання,
Також навпаки
Найсвітліші почування,
А також думки,
Бо у цьому й полягає
Сенс мого життя,
Що поволеньки минає
Під серцебиття.
Євген Ковальчук, 22. 12. 2021
