Привези друже, грудку святої землі
Коли упаду я на полі бою.
Посади, ти кущ калини на цій землі,
Хай світу розкаже ,як стояв за волю.
Навесні до неї прилетять солов'ї
І сядуть на калину відпочити .
Зацвітуть від сльози - роси степи, гаї...
З мертвих воскресну, щоб у пісні жити.
Війна обпекла зранила моє тіло,
У бою пролив кров за Україну .
А чорний ворон поранив мої крила,
Не побачу більш матінку єдину.
Прилетять соколи наш край визволяти,
Заберуть додому із поля бою .
І відкриє двері матінка до хати,
Цілунком загоє рани від болю.
Зійдеться у гості в останнє родина,
Понесуть орли, де стрункі смереки.
Прийме у своє лоно - ненька Вкраїна,-
Нахилять блакитнє небо лелеки.
А прийде на могилу матінка сива,
Посадить у розмаю мальву - ружу.
Буде славити козаків пташка мила,
Ти прийди, і згадай мене мій друже!.
