Осінній день замовк від самоти, Зриває вітер непожовклий лист. Коли немає сонця - то є ти, А інше все ураз втрачає зміст. В твоїх очах уже давно весна, І гріє осінь сонцем, як востаннє. А хмари дивляться на нас скоса, Бо ми дощу не помічаєм.
ID: 1052870 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика дата надходження: 07.12.2025 14:16:53 © дата внесення змiн: 07.12.2025 14:16:53 автор: Аделіна Де Сантіс
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie