Боротьба за нескорене...
Тирса безжалля котилася дотиком шуму,
І чули про неї далекі, міцні літаки.
Вони розбивали небесся у чорну задуму
І ки́дали крила на темні й густі береги.
А там, на землі, під небесно-машинно-ходою,
В окопах "за волю" на скованій болем струні,
Утомлені очі і те, що зосталось від бою...
Чекали затишшя у сірій, беззвучній луні...
Грива коне́й розганяла насуплені хмари,
Палали мотиви, кричали небесні вогні!
Брехати за правду й купати засмолені чари,
Бути слугою, за волю, на дивнім одрі...
20.05.2025
