Чого стало найбільше - любові чи ненависті,
Ні Поезій, ні віршів, немає натхненності,
І болить кожен зойк, кожна смерть наче рана,
Чи замовк уже й Бог, скрізь царюють тирани.
І на шмаття душа, лиш думки потерчата,
Слово - лезо ножа... Це кінець чи початок?
Зникли всі почуття, лиш ненависть лютує,
Так хотілось любові шепотіть: "Алілуя!"
Зупиняється час, наступив вихід смерті,
За гріхи усіх нас всі повинні б померти,
Та на небі ж є Бог, є ж Його свята воля,
Світ врятує любов, але все ж після горя.
Не радій, сатано, не тобі панувати!
Є ще Бог все одно і Йому лиш карати.
Зачерствіла душа... Затаїлась від болю,
Світ врятує любов, загартовує горе.
Галина Грицина.
