|
*****
Сонце в небі сяє
Світле, осяйне,
В серденько вселяє
Щастя чарівне,
Ним його сповняє
Аж по самий край
І мов відчиняє
Двері в справжній рай.
Входжу я до раю,
Щоб у ньому жить.
Зовсім не чекаю,
Доки прийде мить,
У яку не стане
Чути серця стук,
Битись перестане
Серце – тук-тук, тук,
Бо ж життя, що плине
Саме так, як час,
В світі цім єдине
В кожного із нас.
Іншого не буде
Ані в нас, ні в тих,
Хто в світ ще прибуде,
В тих, хто вже затих.
Те, що буде далі, –
Вічна таїна,
Ко́тру в ідеалі
Ще ніхто не зна,
А лиш припускає
Те, що може буть,
Думає-гадає,
Та яка в тім суть?
Суть у тім, щоб жити
І робити в цім
Світі, щоб лишити
Добрий слід свій в нім.
Євген Ковальчук, 22. 06. 2021
ID:
1040233
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 21.05.2025 22:29:30
© дата внесення змiн: 21.05.2025 22:29:30
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
