До тебе мій раю на крилах лечу,-
Де зоріють вечори - Білі ночі.
Тут квітують яблуні у саду....
Соловейко щебече до півночі.
Моє село - золота колиско
Моя земле мила - матінко свята.
І ,тобі дуби клоняться низько
Коли в маю цвіте земля золота.
Тут за обрієм сонце сідає...
Над селом сходить рано - раненько.
Лелека дитинство повертає,-
Де сад біля хати - батько, ненька..
Тут безкраї поля - воленька, воля...
У житах волошки, та маків цвіт.
На рушнику вишита - моя доля...
Мальви біля хати - мій ясен світ.
Тут три церквиці, як три зірниці
Дзвоном голосним будять вірян від сну.
Кличуть до джерельної водиці
У вишиванці зустрічати весну.
Тут на княжій горі - видно все село...
А старому дубу - тисячу літ.
Він вчив літати, точив мій дух - перо
Нахиляв небо - з сонячних орбіт.
Тут босоніж ходила по землі
Збирала ягоду малину, гриби.
Тут сіяла я зерно на ріллі...
Слухала в травах, як шумлять явори.
Із джерел Дністра я п'ю водицю
Тут плачу, сміюсь - йду на пораду.
Я дочка землі - крапля водиці...
Тут згасну зіркою , листям упаду.
На березі Дністра ,як у казці
Тут смерековий ліс,гаї,діброва.
Земля родить хліб у божій ласці
Солодить душу солов'їна мова.
Над Дністром літають чайки білі
Слухають, як із гір водограй дзвенить.
Від краси завмирає дух в тілі...
І ,Виростають дужі крила , в цю мить.
Чудова лірика! 
