* * *
Згорю отут до попелу, дотла:
Душі ж твоєї більш не відчуваю...
Зима вже скрізь дороги замела.
Я сніжно кров'ю в самоті стікаю...
Не треба зайвих слів!.. Тут німота.
Нехай мовчить і серце не тривожить.
У снах моїх колосяться жита,
А вічний час літа мої не множить.
27.10.2024