Яка ця мить у спогадах терпка,
Гірчиш мені чи димом, чи полином.
Бо Ти мені ріка, камінна і стрімка,
Якій нести між берегів провину.
М'ятежні дні і ночі. На зорі
Утихомирить від тривог розарій.
Бо я чужа на острові Твоїм,
І Ти чужинець на моїм радарі.