Вечір. Небо червоне, сукня й вино.
Вітер струсив на нас усі гілля.
Знаєш, якщо я лише пацієнт у кіно.
То тебе я навіки назву божевіллям.
Якщо я автор, творець, а ти мій патоген.
Отже, кінець і приходить початку.
Таки мене вспорола ти біля вен.
І зірвала при погляді мою сітчатку.
Якщо я філософ, письменник, поет.
Чи може крапка у книзі любовній.
В моїй голові живе твій силует.
Від першої радості до останньої болі.
