Дощ пройшов. Туманом вкрило села.
Змило пил, змінивши на багно.
Зажурився й думки невеселі
У слова складаються рядком.
До землі притисло квіт троянди,
З брудом намісило полуниць.
Вже не зна, від чого був би радий,
Не труїтись щоб до болю від дрібниць.