Виряджала мати сина на війну
Витирала сльози нишком у кутку,
Щоби не побачив син маминих сліз,
Щоб розлуку з домом легко переніс.
Речі у наплечник акуратно склала,
Кожну річ вбіймала і благословляла,
Молитви до Бога щиро шепотала,
Щоб ворожа куля його оминала.
Щоб живий й здоровий додому вертався,
Його шлях життєвий Богом благословлявся
