Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Артур Сіренко: Прядиво синього льону - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння! Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Mikl47, 12.06.2023 - 23:08
Ви єдиний в нашому прайді хто може щось в такому стилі.Удачі,успіхів! Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Володимир Кепич, 12.06.2023 - 21:46
читати оцей вірш то милуватися орнаментом сказаногощо ширяє в часі та відстані відображаючи тяжкість та обмеженість людського буття респект Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння і такий глибокий відгук! Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння! Радий, що в мене є такі читачі.... @NN@, 12.06.2023 - 19:01
Не плач, моя сестро Кліо! ![]() Бо сльози твої впадуть на пісок, Де не ростуть дерева тюльпанові, А лиш вітер перекочує Прядиво темних снів, Що колись мали колір синього льону. Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий поетичний відгук! НАСИПАНИЙ ВІКТОР, 12.06.2023 - 13:53
я люблю орнамент думок - образів, у вас часто є дуже сильна концентрація, що потребує заглиблення, мушу перечитувати, бо з першого разу гублюся в тих хащах і сплетіннях. досить складно. але як сказав хтось із древніх: ми маємо доростати, як паросток, щоби пізнати висоту мудрості. Щасти!
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||