«Часи пустель і роздоріжь…»
(Гійом Аполлінер)
Місто камінних спогадів
Мурували над річкою води прозорої,
Яку єретики ієрогліфів називали Арно,
А ми – Еріданом (тихо, пошепки).
Навколо сутінки – а ми мурували,
Навколо темінь – а ми тесали каміння,
Відчуваючи сіру важкість
І пошерхлість злу його граней
Пальцями, що звикли до скрипок
(Хоч і залізних, але джерел музики –
Хоч і жорстокої, але мелодії часу).
Місто камінних спогадів,
Де камінні гості і камінні господарі
Камінних будинків і камінних вулиць,
Камінних дерев під камінним небом,
Місто, яке росло все вище – до хмар
Готичними вежами вільних мулярів
Самотності нашої –
Самотності, яка завжди чужа,
Яка нагадує старе вино Провансу,
Яке цінував граф Раймунд Сьомий –
Останній вершник Тулузи.
Місто камінних спогадів
Ховається в торбу ночі,
На якій останній віщун катарів
Малював знак риби –
На полотні сірому:
Полотні, що ткали жебрачки Еринії
У дні заліза епохи мідних світанків.
Місто камінних спогадів:
Там живуть сови і чаплі –
В чагарях на березі Ерідану
І ловлять срібну рибу
У його каламутній воді
Завжди.
Навіть тоді, коли вартові поснули –
Вартові свідомості.
Я п’ю це густе вино самотності
Черлене, як вечір у червні,
Як вишні, що достигли в минулому,
Коли тінь моя горнулась у плащ.
Їй не затишно.
У місті камінних спогадів.
Аж душу перевернуло... Такий глибинний об'ємний твір - стільки ємоцій і особистих споминів життя виринає з його тексту, взагалі історії незнаної, споганеної і схованої від правди часу - адже про це говорять хоча б готичні храми Іспанії, чи споруди величні Лівану - що ми знаємо про тих хто будував їх в історії людства? Загадки, загадки так щемливі, як і особисті втрати за наше коротеньке життя. Прикладом може послугувати твір: Ирвин Стоун Муки радости про Микеланджело Буонарроти. Який же ви освічений філософ думок Всесвіту і так майстерно виклали у неперевершеному верлібрі. Дякую вам Артуре. Хто ви по професії, якщо не секрет?
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Зараз і останні 24 роки (з перервою) я викладач університету. Викладаю генетику та радіобіологію. Але були в мене ще інші професії - офіцер - командир артилерійського взводу, лікар, науковець....
Вы різностороння людина, щодо знань і пройденого життєвого шляху. Бажаю подальшої творчої наснаги, кріпкого здоров'я, щастя, добра і позитиву, друже Артуре.
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00