Удар перший, другий... В четверте...
Здригаються стіни в холоднім підвалі.
Перед очима війни обличчя відверте,
Жорстоке і нице, без гриму й вуалі.
То дрімає, то плаче маленьке дитя,
В нього від першого дня душа вже зі сталі.
Тепер в підземеллі крихітні душі вітає життя,
Всупереч страху, болю, смерті й печалі.
