ще не хочеться зими,
ще ві`рші нехай і з перешкодою шле осінь,
ще хтось молиться за мир.
чи в Господа люди відчайдушні не те просять?
не в радість перші сніги,
не вабить фільм "Сам удома" й запах мандаринів.
хай замерзнуть вороги,
якщо справедливість ще жива! в чому ж ми винні?
у пітьмі не видно сліз.
відключення світла щось та й має позитивне.
користуюсь шансом, скрізь
злий докір, що досі я малесенька дитина.
хай простять, бо я слабка,
тому що стається як завжди не те, що хочу.
дух фатальності спіткав,
боюся одного дня зламатись остаточно.
знову обстріл, зв'язок зник,
і декому навіть не напишеш, не подзвониш,
я не знаю, що там з ним,
я відстань ненавиджу і підлості закони!
чи в реальному житті
зумію такого, як він, врешті-решт зустріти,
коли всюди все не ті?..
його від ракет, Боже, прикрий і його місто,
якщо звісно ти ще є,
бо чесно, не знаю, ну як можеш ти мовчати
із тим світом, що вдає
глибоку стурбованість й спить солодко ночами.
вже не хочеться зими,
та кава ще п'ється (алкоголь й не був в ужитку).
не питаючи, як ми,
вона тут. її найголовніше - пережити.
03.12.2022
ID:
967365
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 03.12.2022 23:25:41
© дата внесення змiн: 03.12.2022 23:53:02
автор: Амідала Саудаде
Вкажіть причину вашої скарги
|
