| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Артур Сіренко: Сині квіти самотності - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00  Дякую за відгук і розуміння!   zazemlena, 16.11.2021 - 21:47Квіти самотності Вирощую на кам’яних плитах – Уламках гранітних, Що колись були монументом Мрії.... Глибока філософія, що тривожно чекає виходу із душі...    і так весь твір... Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую за відгук і розуміння!   Галина Лябук, 16.11.2021 - 16:07Коли читаєш вірш, всі звуки з оточення перестаєш чути, настільки глибоко поринаєш в зміст. Чомусь хочеться, щоб іграшки майстрували для малят, а не для кошенят, коли самотньо. Це моя думка.           Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00  Якщо є малята, для яких можна майстувати іграшки, то це вже не самотність....  Дякую за відгук!   Галина Лябук відповів на коментар Галина Лябук, 17.11.2021 - 22:49Згідна з Вами, але я трішки глибше занурилась у проблему самотності, і знаю проблеми малят в дитячих будинках. Скільки радості від принесеної іграшки! Тому так і вирвалось.     Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00  У цьому світі так багато сумного............ Сніг_на_голову, 16.11.2021 - 15:19а ще синій - колір глибини і спокою. як на мене, самотність - то розкіш, якою не хваляться, саме глибоких людей  завше приємно читати Ваші занурення Рунельо Вахейко, 16.11.2021 - 11:53Краще грати (на) скрипці... Чи на кіфарі... Чи майструвати іграшки Для кошенят.     Мені завжди подобалось несподіване завершення, якась ірраціональна нота...     Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую за відгук і розуміння!   Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00  Буває так, що квіти вирощуєш, а вони не ростуть і не цвітуть....   Ольга Калина відповів на коментар Пісаренчиха, 16.11.2021 - 16:41Нагадали мені мій випадок, який зараз розповім. Колись над могилою  свекрухи, яку я ніколи не бачила.(вона померла задовго до того,  як ми з чоловіком одружились) я промовила: " Мабуть, я не подобаюсь своїй свекрусі, бо що не саджаю з квіток, то нічого не приймається і не цвіте на її могилі.  І яким же було моє здивування, коли навесні я побачила на могилі , що ростуть і цвітуть всі квіти, які я  садила і , навіть, ті  з багаторічних, які вважала засохлими. Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Вразив мене Ваш відгук, вразив...........   Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00  Скоріше, Діоген........  Дякую за такий оригінальний відгук!   Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую за відгук і розуміння!   | 
 |   
 | |||||||||||||||||||||||||||