В блакиті неба тоне верховіття клена,
Купається листя в промінні голубім,
Шепоче щось гілка ще зелена,
Над життям гойдаючись моїм.
Співають вітри про болючу розлуку,
Про стежини далекі незнаних країв,
Та спогади міцно тримають за руку
Над прірвою знемоги й жалів.
