Ще не горе - про що сумувати?
Після горя - навіщо тужити?
Син підріс і похована мати.
Треба жити.
Перед грізним його майбуттям
від безсилля німіє рука...
З першим снігом світліше життя.
Можна жити.
Ніч ясна яка!
Крізь холодний засніжений сад
плине місяць човном золотим.
А зупинишся, глянеш назад -
там твої замело вже сліди...
