Біліє парус одинокий,
В блакитній моря далині,
Чому він кинув мир і спокій,
Шукає що́ на чужині?
Висока хвиля набігає,
Щогла згинається, скрипить,
О ні, він щастя не шукає
І не від щастя він біжить.
Над ним небесний промінь ллється,
Під ним блакитний струмінь б'є,
А він, нестримний, в бурю рветься
Неначе в бурі спокій є!
