Людей розумних більше в нас чім треба.
Та всі завзято дурників вдають.
Бо любить дурників суспільство й небо.
Кращий за інших – за любов забудь.
То ж обирай: розумний й одинокий,
Або тупий, та свій серед своїх.
Тупіємо загалом з кожним кроком,
За те – всі люблять нас, ми ж любим їх.
