Ну ось. Зима. Тепер ще й сніг засипав
Дорогу із нізвідки у нікуди.
Рішуче, хоч без поспіху і тихо,
Як все значне. Було так й завжди буде.
Нам кожен рік нагадує природа,
Що може все змінитись кардинально
За мить, без нашої погорди, згоди.
Цей сніг, на разі діюча реальність,
Що повертає нас в глибини часу.
І губимось в білих, жорстких заметах.
І чистий аркуш маємо в запасі,
Як слушний шанс, щоб щось в собі змінити.
