Ми злими стаємо, бо добрі,
Бо сприймають добро як слабість.
Бо грають в душі низькі ноти
І високими вже не стануть.
На репіті кожна літера слів,
На репіті слова і речення.
Напевно, так і хотів...
І, може, трішки приречливо...
Стати злою, щоб бути сильною
І сприймати життя як тлінність...
Порвалось струною тихою -
То мене залишила ніжність...
