І знов мене дивує тепле літо,
Пташки на вітах, сонечко в саду
І клумба, що привів я до ладу,
І соловей, що заспівав сюїту.
Дивує різнобарв’я стильних маків,
Черешня, мов замріяне дівча,
Сусідська ще зелена алича,
Метеликів розгублені атаки.
І вечір тихий свіжістю дивує,
Та матіоли запахи п’янкі
І тіні полохливі, боязкі.
Зірок яскравість вдалині чарує.
Дивує все, пов’язане із літом
Що повзає, літає, шелестить…
І тільки мрію: зупинися, мить,
Щоб цілий рік буяли зелень й квіти.
16.06.2017