Птахів небесних чую голоси…
На віддалі твій запах відчуваю.
Єлеєм в душу капає з роси,
Коли до тебе лину рідний краю.
У душу віють спогади теплом…
Думки мережать мрії кольорові.
Розхвилювалась річка за селом,
Пливе назустріч Місяць у діброві.
Кладуть у ноги спокій спориші,
Зіткали килим зорі від любові.
Як Боже легко пишуться вірші,
Волинь моя у кожнім твоїм слові.
Кладуть у ноги спокій спориші,
Зіткали килим зорі від любові.
Як Боже легко пишуться вірші,
Волинь моя у кожнім твоїм слові. Як у Вашій душі вживаються два таланти: борець і ніжний лірик?! Чудово!