Вітер гуляє в твоєму волоссі,
вітер гуляє в твоїй голові.
Що збутися мало, то мабуть збулося,
що не збулося – у мріях навій.
Повітря в долонях – твоя то дитина
і подих душі, і сонячні сни.
Ти ще не природа, та вже не людина.
Ти квіткою вийдеш з повітря весни.
чудовий вірш!
