Навколо занадто багато слів.
Хочеться просто тиші.
Закутатися в серпневу ніч,
дивитись на зорі, що наче миші.
Жар роз"їдає ребра,
самотність будує нові рубежі
і, як ножі,
просікають погляди східного вітру.
Ми занадто далекі.
Ми занадто чужі.
Втомлені лелеки
завтра прилетять до тебе
із запахом ранкового туману
і пронесуть рядки крізь війну.
Що все добре.
Все по Божому плану.
