Тонули мрії в реальності безмежній
І сподівання, вже стерті до кінця,
Кохати й вірити у дещо протилежне-
Це світле і неповторне почуття.
На жаль, не всім під силу це відчути:
прожити, пронести і промайнути,
Немов на крилах мрій- почути ті слова,
що сердцю милі: довгочеканні, вірні і дбайливі...
Поринь у вирій пристрасті і світла,
Ця насолода, смак, в тобі немов розквітла.
Не пройди повз, не промайни- можливість та єдина,
Пройдуть усі незгоди й наступить щаслива хвилина.
