Сіяють зорі серед ночі
І серце ниє від тривоги
Під зорепад відкрити очі
Й побачити нові дороги
Бо мені шкода свого серця
Що горем втрушене, як сито
Набрала б щастя із озерця
Та щастя в душу не залити
Згоріли всі мої надії
В середині все димом тліє
відчути хочу ейфорію
Бо серце про веселку мріє