Вже більше двадцять років незалежні,
Але ніяк, не наведемо лад,
Із тими, хто по духу протилежні,
Ми терпимо, немов - це брат...
Та це не брат, - тупа бидлота,
Яка бажає рабства нам,
І смітить, як ота свинота
Повсюди, кидає свій хлам...
Лиш рохкає про свій язик,
І якесь там ущємлєніє,
Та, напевне, вже і кожен звик,
І відповіді не давав на ето мнєніє...
Та марно ми се так терпіли,
Мирились, із дебілами щодня,
Бездіями ми і усе зробили,
Як цього і кацап бажав...
Тепер він топче землю нашу,
Вбиває юних ще братів,
А дехто й далі молиться на рашу,
І з путіна зробив богів...
Тепер, вже зовсім інші стали люди,
Не терплять клятих москалів,
Догани їм дають усюди,
Та це ціна не грошей, а життів...
Назар Гузій 24.08.2015р. ©
ID:
601878
Рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата надходження: 24.08.2015 23:13:11
© дата внесення змiн: 24.08.2015 23:13:11
автор: Назар Гузій
Вкажіть причину вашої скарги
|
