Це нестерпне прагнення не жити,
А відбутись у твоїм житті
Чимось грандіозно-неймовірним,
Світло, щоб лилось, як від зорі,
Тільки не у небі, а у серці,
І щоб не згоріла, а збулась -
Мрією твоїх бажань, коханий...
Щоб усе, що маю віддала.
Я не згодна на самотню свічку,
Мене вистачить на файєр-шоу,
Щоб в моїх обіймів звабну річку,
Ти в бажань шаленстві на дно йшов.