Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олекса Удайко: ЛИШ СОН – НЕ ЯВ - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Фея Світла, 27.01.2016 - 21:54
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Салтан Николай, 15.08.2015 - 13:32
так хочеться часом щоб деякі речі були лише снов, але реальність диктує своє. Хороша поезія чуттєва та справжня, а примітка просто бє на повал, адже і смішно і грішно, що такі речі мають серйозний вплив на сердечні справи Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
... і що головне - ніякого прогресу. Раби у всьому... LIRA, 27.07.2015 - 14:25
хтось каже будь моя... а хтось не каже , їде... а біль все одно болем лишається, дірою, скільки її не намагайся забути. Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Людмила Дзвонок, 10.07.2015 - 22:44
Таке життя!.. В мене подруга проживає в Штатах, 4 дітей, більше 10 онуків. Чоловік з'їздив в Україну, знайшов нову коханку, вернувся в Штати для розлучення. Вона віруюча, молиться за спасіння його душі. Живемо не духом, а почуттями, своїм куцим розумінням, а почуття не довговічні. Гірко, що мудрості Божої немає у тих, що розводяться. Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"Гірко!" "Гірко!" "Гірко!"... вчитель, 10.07.2015 - 21:21
Гарно.., тема випадкового кохання з миттєвого погляду, а таке буває навіть більше ніж постійні стосунки...Мова добірна, наповнена пристрастю. Тут би доречно ввести новий жанр - гаряча лірика. Ні, все ж таки пристрасна лірика! Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
A.Kar-Te, 10.07.2015 - 19:33
Олексо, май совість! Навіщо розлучив коханих ? Гарний вірш, хоча й сумний Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Врешті - живемо! Наталя Данилюк, 10.07.2015 - 11:15
Щемна тема розлуки... Життя розкидає по світу, а роки беруть своє: губимося, забуваємося... |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||