Між двох вогнів
сьогодні я,
між двох гріхів,
немов змія
верчусь на сонці
в кляту спеку,
і як дитя в віконці
вигляда лелеку.
Ті два гріха-
біда моя
й любов ота-
вогненна гра.
Ті два гріха,
один кохає,
іншого кохаю я,
а серце крає.
Та музика душі,
немов глуха,
не чую я її,
лиш знаю,добре знаю,
що два гріха-біда моя!
