UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мар’я Гафінець: На хвості у мрії… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ 8 КороЛев, 24.12.2016 - 22:00
"їжджений"- кумедне слово!  напрокат (злитно) # Ти все ж летиш...ну звісно, сидячи на мені; Я ж-бо Дракон і завше порсаюсь у вогні. Втім, осідлати зуміла, переборовши всяк щем; Захомутала!..чим же?..якнайсмачнішим борщем!   Добрий вечір) 
Мар'яна Тисяк відповів на коментар 8 КороЛев, 27.12.2016 - 20:04
Дракона чим приборкати? Борщем!Він той же чоловік й голодний щем Протяжним гуркотом турбує бідолаху... Хоч дів кради, чи вирушай на плаху! ...А я ж його - борщем та пампушками, Щоб лиш сопів вогняними ротами)) Добрий вечір!)) Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
залишатись собою це іноді справжній подвиг   Вдячна вам за щирість і особливі живі та позитивні коменти    
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
передякували за все на світі, тепер можна і по морозиву  ..ой, забула - ти ж морозиво не дуже! Тоді мені два, а тобі - тортик  
Процак Наталя, 11.06.2015 - 16:42
Хоч не раз прийдеться цілувати нам землю...але при цьому завжди вставатимемо на рівні ноги не здаваючись, знову пробуватимемо і пробуватимемо, допоки не навчимось, як птахи вільно і плавно, поміж хмар!!!  і тобі я дуже дякую, за душевно-сердечне товариство!!!!
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, товариство продовжується! Що це ми роздякувались, як перед прощанням? Ще встигнемо! А поки що - вперед за пташками       
РОЯ, 11.06.2015 - 16:30
Молодчинка!  Усе правильно! Забагато примітивних правил, які так терзають наш дорогоцінний час!   
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
саме так - терзають, розмінюють, розпорошують! А часу на ніжність так мало...Дякую тобі, мила   
ptaha, 11.06.2015 - 15:46
зачепили за живе отими планами (розмірно - розмірЕно) система не змінилася
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, пташечко, бо мене зачепило, дістало! Дякую за підказку - тут взагалі помилок тьма, - це мій голий імпульс...зараз буду підправляти 
Юхниця Євген, 11.06.2015 - 15:44
Так... такими : "так звик" - і людей відштовхуємо, і себе не змінюємо...Вдало підмітили!!!
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
мені дуже приємно, що знайшли час заглянути!Дякую вам за коментарі 
Процак Наталя, 11.06.2015 - 11:59
Сьогодні день крилато-безкрилих та щей хвостатих віршів....і я всі іх позбирала... люблю щось таке!!!!спробую політати...Та я теж Фінко без крил, злітатиму так що попрактикуємось разом щоб не так обідно було, коли при перших спробах розцілуємо землю носом Гарнюще!!!!!і тільки мені там посміхатись на всі 32 з половиною 
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, землю носом прийдеться цілувати і то не раз! Та з другом щирим, нічого не страшно, тож гайда, мила моя   І дякую тобі, люба, за приємну компанію 
Нея, 11.06.2015 - 11:24
Так гарно написали, так щиро. Аж дух забило од тексту й почуттів, Фіночко. І... "полка" - хай йому грець, мені здається, що то злегка російськомовне. Полиця  - ні? Гарного дня, ластівко. Можна я Вас так буду кликати? Бо у Ваших текстах безмір простору, який може підкорити лишень вільнолюбна птаха.
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, все зашарілась по вуха   ...цей віршисько такий собі, просто емоцію мусила кудись вихлюпнути, й навіть не редагувала прискіпливо, знаю там корявенько так - і полка та - геть не наша (дякую вам!), і ритм і все решту.. Ні, правда - незаслужені овації!..За день гарний - вдячна - і вам такого ж, привітного і доброго, як ви до мене, Неєчко! (приємно так - ластівка, та вони ласкаві, працьовиті пташки - я ж така лише зрідка ...)
Касьян Благоєв, 11.06.2015 - 09:24
коли душа відчула раз оту звабу польоту, коли вона прагне його і пам/ять про нього в собі носить, ти маєш літіти з нею, якщо поряд і є частинкою її, або вона ось так підніметься і - ти її, легку і навіть безкрилу, втратиш, коли не вмієш і не хочеш відірватися від землі сам!
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ох, Касьянчику, мій милий друже - часом і вмієш, і пам"ятаєш, і хочеш - та не пускають...Ви ж знаєте - всі ті умовності, межі, правила нами ж створені.... ...Та все можливе!
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Людмилочко, дякую, серденько!
|
|
|
||||||||||||||||||||||
