UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мар’я Гафінець: меланхолія. - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ 8 КороЛев, 28.06.2017 - 05:38
покинув дзбанчик Джинні стрімко...от і сумуєш трохи ти; та істину пізнай й приймИ: покинув ненадовго, дівко!))) 
Мар’я Гафінець відповів на коментар 8 КороЛев, 04.07.2017 - 11:23
Ах Джиммі! Ача-ача.Мотай на вус, юначе: Якщо не топчуть ножки, То заростуть дорожки) .... (Перечить серце цьому БУбнінню пустому: Як Джинні той чубатий, То можна й зачекати))  
8 КороЛев відповів на коментар Мар’я Гафінець, 05.07.2017 - 02:01
скажу чубатому я ГрИцю:- Задовго, хлопче, не барися! 
ptaha, 07.05.2015 - 18:12
знайомий стан внутрішньої порожнечі. то, мабуть, він Вас спантеличив трохи в другій строфі (чи, може, я щось не так зрозуміла - тоді пробачте, будь ласка), я б трохи поправила:Мела по засіках душі... Зняла лиш пилу хмарку! Коли розсохлися краЇ, не спити свіжість ранку...
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ох, ви мій Ангел- охоронець...коли почуття переповнюють, пальці на клаві таке танцюють! Дякую за уважне небайдуже прочитання! І за те, що мій стан зрозуміли. Не вибачайтесь за підказки, пташко, вони для мене цінні, бо означають приязнь вашу до моїх невмілих спроб!  я вже ваш боржник!  
Процак Наталя, 07.05.2015 - 09:07
Побалакаєм як бажаєш, буду рада дуже дуже ..лише в другій половині дня...в мене сьогодні трошки шалений день...а я тебе не хвалю, це малюка твого нахвалюю, що розумний такий собі карапуз, підростає 
Серафима Пант, 07.05.2015 - 06:30
 Якщо хочеться поплакати - треба плакати, якщо хочеться посміхатися і ділитися настроєм з іншими - не можна в собі цього тримати, - важливо робити те, що підказує серце, тоді всі внутрішні стани перейдуть у зовнішні( я більше про сум), а радість, дарована іншим обов*язково повернеться сторицею. Нехай частіше Ваша радість відбивається у інших і знову заряджає позитивом власника!!!  
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Іриночко, за теплу підтримку й розраду! Це дійсно так: якщо консервувати в собі емоції - можуть покритись пліснявою і справді добре дошкуляти, а якщо відпустити їх на свіжий вітер, - розвіє, знешкодить, очистить...Треба бути відкритими - тоді добрий гумор і настрій гарантований!! Чого й тобі щиро бажаю
Процак Наталя, 06.05.2015 - 18:32
Фіночко, але ти ж мама з фантазією...малюкові пощастило, коли ти щодня йому нові забави придумуєш....а ти ще хочеш щоб він спав, коли мама у нього така цікава, от і тішиться тобою...діти тепер не повіку розумні...от і у тебе розумне щастячко підростає.... І вам з бобасиком хорошого яскравого вечора
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це ти мене перехвалюєш, Наталочко! Насправді, просто окрім сина наразі обов"язків більше й нема (чоловік якось самостійнішім став після народження дитини, мабуть зрозумів, що час нарешті дорослішати))) от я й забавляюсь як можу! І тобі доброго і веселого ранку   (До речі, можемо спробувати в чаті побалакати якось)))))
Процак Наталя, 06.05.2015 - 18:07
Фіночко завжди готова з тобою пожуритись, ти лише поклич, я тут як тут!!!
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вдячна за це))) ...та вже Сонечко у нас - хмарки вітром здуло, дощ відклали на завтра, напевно, і ми ще навіть встигли на прогулянку перед сном зараз - купатись і спатки  а це передбачає співання, забавляння, вмовляння і т.п. - дуже мій малюк не любить витрачати свій час на сон, майже щоразу щось новеньке придумувати приходиться, щоб його задурити Бажаю й тобі, люба, цікавого й активного вечора!
Процак Наталя, 06.05.2015 - 15:01
А в мене лиє як з відра....та якось для мене класно....хоч і темно, як у вечері...нічого меланхолія часом корисна, вона душу лишнього багажу позбавляє....так Фіночко все що маємо непотрібне, виганяємо з себе...і буде добре!!!!
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
неодмінно буде! Я й не сумніваюсь, Наталю))) Та й дощ - не завжди сумний, він буває і веселий, і грайливий, і дуже навіть позитивний. А настрій - то таке....Не можна бути весь-час на підйомі, навіть від бурхливої радості й задоволення треба часом відпочивати - ось так наприклад пожуритись собі тихенько  Особливо вкупі з щирою подружкою 
Процак Наталя, 06.05.2015 - 14:20
Та це я по дурній звичці на Ви...Неповториться!!!!!Ну яб не сказала, що віршик простий получився, навпаки для когось він навіть буде тяжким для розуміння...ну це за лежить від того як особа сприймає те що читає...Для мене якось рідний він став....сьогодні така меланхолія причипилась, що ти за мене все виклала на папері....от читаю про себе....а пишеш Ти!!!! Ах Фіно, ідемо, люба, на Каву!!!!!  щось солодке нам настрій підніме!!!! Можна і помовчати, це також лікує....всі душевні рани...
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...еге ж !..або поспівати щось таке ліричне-тужливе про долю-недолю жіночу, і закусити це все мілкою з лісовими горішками)))) А меланхолія-причепа - в мене вона наприклад завжди під погоду чіпляється (у нас все небо в темних важких хмарах - висить і тяжіє з самого ранку, а дощу все нема...Хоч би вже вихлюпнуло дощиком, може, попустить )
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
надзвичайно приємно! Рада, що сподобалось і за квіти дякую  
Процак Наталя, 06.05.2015 - 12:12
якось сьогодні ваш віршик, мою душу описав... : 16: зачіпили ви мене Фіночко....
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а чому знову на ви? Якщо споріднені душі - то хай дружать, хай виплачуться разом і знову вперед - до радості, подруженько Дякую за приємні відвідини, рада тобі ...мені цей віршик здавався якимось надто простим, але зібрав тут найщиріших і найбажаніших моєму серцю гостей, то ж вдячна йому за це
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...мені навпаки здається - надто простим і буденним((( зате він правдивий і щирий - дякую, що відчули!
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Неодмінно! Не треба стримувати ці рятівні сльози, що очищують, звільняють від пережитого, переповненого... Вдячна вам, Оксаночко, за небайдужість 
|
|
|
||||||||||||||||||||||
цей Ваш вірш,Фіно 
Виплачуться очі - розцвіте душа! 
