А вже Покрова одцвіла
Осіннім падолистом.
І біля нашого села
Пора весільна близько.
Покриє хусткою вона
Голівоньку дівочу,
Весела музика луна
І серденько тріпоче,
Немов маленьке пташеня,
Та завмира в чеканні,
Коли ж із судженим в життя
Йти стежкою кохання.
