Він був як вітер в полі вільний,
Не помічав своїх життєвих втрат
Вона була як квітка серед степу,
Що лиш цвіла три місяці життя.
За нею сумував не наче лебідь
Якому обламали два крила
За щастям полетів би у безодню
Аби відчути смак її тепла.
І кожний крок робив для неї
За, що й отримав вирок каяття
Все кинув би за ради однієї,
Яку кохав би не одне життя.
