|   | А Крути знову повертають героїв нації Тобі,
Тобі, славетна Україно, синів - прослав їх на віки!
За власну гідність і за волю Вітчизни-матері  вони
Колись відважно заступились - у бій останній свій пішли.
А чи хотіли вони вмерти, а чи хотіли смерть знайти? 
У той січневий день морозний під Крутами…
Ні, як і ми, вони хотіли жить, любити, до матерів своїх прийти,
Але натомість, юні хлопці в холодну землю полягли…
Нам не забути, хто за волю пішов, раба в собі здолав, 
І героїчно та жертовно життя безціннеє віддав.
Та не була їх смерть даремна, і не забув їх наш народ,
Бо пам’ять людська плине в вічність над кручами дніпрових вод. 
Ті Крути знову повертають нам пам’ять рідної землі,
Сини якої надихають тепер на подвиги нові.
І знов повстали патріоти за волю, правду, майбуття,
Щоб захистити Україну ціною власного життя.
Не усвідомлять вузькомозкі, не втямлять путінські раби,
Що Україна не Росія, - ми вільні на своїй землі!  
Бо ми без волі жить не будемо, за Божу правду стоїмо,
За рідну землю, за свободу ми тіло й душу віддамо!
Ворожа сила поперхнеться, нас не здолає, не пройде,
В степах Донбасу захлинеться, ганебну смерть собі знайде!
Хоч ворог лютий і підступний, хоч зброю має, та не зна -
Герої наші не вмирають!.. І сила духу не вмира!
Ми Крути завжди пам’ятаємо, герої ці в серцях живуть,
Одне напевне добре знаємо - вони вказали всім нам путь!
Цей путь нам треба ще здолати, його ми маємо пройти,
Щоб в перемозі  мир здобути і гідний шлях свій віднайти!
 
 
														ID: 
															555598
														
														Рубрика: Поезія, Лірика
 дата надходження: 29.01.2015 12:24:59
 © дата внесення змiн: 29.04.2020 17:00:05
 автор: Олекса Світлий
 
													 Вкажіть причину вашої скарги |