Я зараз вже не розумію,
як сонце ясне на світанку,
колись,освічуючи мрію,
без Тебе сміло зійти зранку?
Тепер його палке проміння,
що світить ясно в Твої очі
на школу,гори,на каміння,
для мене світить і щоночі
І відчуваю-неможливо
мені від нього вже сховатись,
знайде мене і не важливо,
де й чим я буду накриватись
