Я іноді згадую
Як це: прокидатись в твоєму ліжку
Й крізь щілинки повік пускати у себе світло
Й підслухувати як ти навшпиньках ходиш кімнатою
А тоді врешті сміхом давати про себе знати
Бо як же я можу спати
Коли вже прокинувся ти
Кохання завжди бракує
Та коли воно врешті приходить
Не знаєш як бути
