Через віки
Ідемо по калюжам
Через віки ідемо по стежкам
Як жаль що ниці зараз люди
Як жаль що твердша тільки ця земля
Живем як птахи між світами
Живем разом як та сім'я
Ми люди, й любим у вісь-ні літати
Ми люди, тай шануєм славу й честь
Та жаль не можем ми те зрозуміти
Що впасти можем мимохідь
Тож пам'ятатимемо нині
Завіса щастя це лише міраж
Яка всміхається й донині
Якщо ти віриш в наший час
