Ми живем самі в собі,
закрилися один від одного,
поставили кордон,прикрилися фіранкою
щоб не вставали зранку ми
і не дивилися в лице,
а під кордоном,під фіранкою
лиш дивилися на ноги наші
тільки зранку ми і ввечері
травилися коханкою,
ти лизбіянкою,на ранок
знову ноги.Остогидло!
Зірвали ту фіранку ми і
злилися в коханні і до кінця
удвох,дивувалися фіранкою,нашою таємною обманкою.
