UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Велеслава: Она ждала… (всем брошенным собакам посвящается) - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олена Бондар (Бондаренко), 06.11.2012 - 20:11
Спасибо, вы меня расстроили. Очень люблю собак. И у меня есть такой стих:Собаки плачуть Не стало батька, вже пішла від нас і мама, Давно їх душі вознеслися до небес В обійсті пустка поселилася з вітрами. Але його ще сторожує вірний пес. Барбос старий вже, бо ж собачий вік короткий, І вже на очі трохи став недобачать. Без хазяїв був сам, як палець одинокий, Його сусідка узялася доглядать. Та з двору йти Барбос нікуди не збирався, Як дід старий на сонці боки свої грів. Село лягало спати – він же не вкладався – До неба писок піднімав і тоскно вив! Після розлуки, після довгої тяжкої У двір батьківський тихо увійшла я знов – Мені назустріч вже ходою нетвердою Старий, сліпий собака ледве-ледве йшов. Присіла, він лизнув лице моє гаряче Від хвилювання вже ні слова не сказать. І раптом збігла по щоці його собачій Й мені на руку капнула гірка сльоза. Собаки плачуть, ви повірте, люди, плачуть! Їх сльози котяться, великі, мов горох… Собака ждатиме і вам усе пробачить Бо ви для неї Друг і Цар і Бог! |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
спасибо!!!
