Це буде завтра...
точніше вранці,коли я спатиму тривожно!
Як сторож ночі,
світитиме знову,самотній ліхтар!
Під ковдрою осінього диму,
де-не-де відчутно буде скрип,знайомого вітру.
Вже руки у кишені,і чашка чаю зігріть,уже не в змозі.
Це буде завтра...
Осінь,мабуть,ніжно шептатиме мені про невдале кохання.
Не жаліючи,кидатиме в обійми темноти...
і солодко гвалтуватиме,міцно стискаючи мої долоні.
А потім...??
потім змучену мене цілуватиме...
кидатиме до ніг "червоні ромашки ".
і тихо..тихо...насміхатись!
це буде завтра.
вранці.
Якщо ліхтар, то Ви легко можете виправити у тексті вірша, тоді іншим поціновувачам Вашої творчості легко буде сприймати Ваші думки. почуття...Дякую, 100 хвилин.
