Мій потяг при нічному світлі Так романтично тягнеться у даль, Мотузкою розтягує печаль, Загублюючи нас по світу… Мій потяг – зліплені вагони, Де спить розчарування і нудьга, Де для страждання є своя вага, Де ходить привидом безсоння...
ID: 330697 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 16.04.2012 13:30:28 © дата внесення змiн: 16.04.2012 13:30:28 автор: Персона Грато4ка
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie