Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Little man: Мій перший вірш - ВІРШ

logo
Little man: Мій перший вірш - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 13
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Мій перший вірш

Не знав я,як цей вірш писати,
але ж,як легко уявляти
героїв,дійство все у сні!

Весь день у голові крутилась,
історія одна красива,
про двох найкращих друзів,милих,
яких дурниця розлучила...

...

Марі помалу підійшла,
до того дерева стаого,
й тихенько сльози пролила.
В руках тримаючи кулочник,
який Золі подарувала.

А ось,як все це починалось... 

Якось зустрілись рано-вранці,
Золя й Марі- малі засранці.
Весь час разом вони гуляли,
в біді завжи допомагали.

Чудово в них життя складалось,
вони рсли,їм все вдавалось.
Разом за дубом доглядали,
й частенько там відпочивали.

І якось вирішив Золя
подарувати щось Марі,
тому пішов до дуба того,
і серце вистругав на ньому.

Вона була така щаслива,
коли побачила це диво,
яке її так душу гріло,
й охолонуть не дало.

Марі собі якось згадала,
що два кулона вдома мала,
які чудово виглядали,
і форму серця разом мали.

Тому,моменту не чекавши,
кулончики у руку взявши
Золі побігла дарувать.

Побачила,з ним привіталась
і цей кулончик Золі дала,
Подякував Марі він щиро,
його на шию одягнув.

Вони росли,роки минали,
в Марі сипатії з'являлись.
Вона була така вродлива,
здавалось,що це просто диво!

В Золі токого не було,
не був багатий він на вроду,
і не статурним дуже був,
зате душа була відкрита,
і чиста и світла,мов хрусталь.

До дерева вона водила,
всіх підлабузників своїх.
І з ними там водяру пила,
а,деколи,ще й і курила!

Золя не міг цього терпіти,
Марі не хтіла з ним ходити,
бо не занадто він крутий,
як для таких чудових дів!

І вже ця дружба в ній погасла,
він вже нудним їй здавався,
хоч так про неї піклувався,
а відпустити сам не міг.

Якось,побачив він під дубом,
як хтось цілує Марі в губи.
Золя всю волю у кулак зібравши,
не витримав й пішов туди.

Він всіх пророзганявши,
з Марі один лишивсь.
Хотів багато їй сказати,
але соромився й не зміг.

Зате,Марі йому сказала:
"Все,досить,іди від мене назавжди,
роби собі,Золя,що хочеш,
але мене не зви сюди!

Ти все моє життя руйнуєш,
чому ж ти інших не пильнуєш,
а лиш до мене прив'язавсь?"
Він відповісти так й не зміг.

На други день Золі не стало,
він просто зник,
а Марі шукала,
його вже в місті не було.

Вона так й "вибач" не сказала,
весь день Марі одна гуляла,
сльоза по щічці їй текла,
й Золю забути не дала...

Через багато років...

Зістарів дуб,кора товстіла,
а серце так й не зачіпило,
як свіженьке воно було,
про давню дружду згадку мало.

Ось жіночка іде старенька,
із паличкою вже бідненька
до лавочки під деревцем старим,
осіннім листяком покритий.

Але на неї так й не сіла,
стояла там малесенька могила,
яка покрита листям дуба вже була.

Вона легенько підішла,
табличку з іменем протерла,
а там написано було:
"Малий Золя - Велика любов"

Повіяв вітер і скотилась
сльоза малесенька у жінки,
і лиш хитався над його потретом
блискучий золотий кулон.

Марі його так шкода стало,
і тихо так вона сказала:
"Пробач,я так тебе люблю..."
І знову окотилася сльоза.

Повіяв вітер,листя шелестало,
і тихо щось на вушко прошептало:
"Я вже пробачив,
і дуже довго тут тебе чекав,
на дубі серце це оберігав."

...

Обпало листя,холод вдарив,
тихенько в парку,
лиш дзенькають кулони гарні.
Він не сумує там один,
із ним кохана,назавжди...

by Little man

ID:  324744
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 24.03.2012 21:57:52
© дата внесення змiн: 24.03.2012 21:58:32
автор: Little man

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (589)
В тому числі авторами сайту (11) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Алиса Кирова, 22.08.2012 - 23:15
перечитай и ошибки исправь
 
Halyna*, 24.03.2012 - 23:30
Молодець wink Але для читабельності трошки коротші вірші пиши biggrin 12
 
Little man відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так точно
 

ДО ВУС синоніми
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
x
Нові твори
Обрати твори за період: