О так кохаєш, вірно, щиро,
А через мить - кінець, вже розлюбила.
Так швидко проминула вічність,
І вже не хочеться відчути його ніжність.
І вже не хочеться дивитися у вічі,
І вже не можеш берегти ту вірність.
І думаєш ти: "Ось воно кохання!
Ось той, кому присвячене твоє життя!"
А це лише таке бажане забуття...
І пройде час і прийде інший
Й забудеш ти його на мить.
Та пройде мить і буде інший...
І десь далеко заболить...
