Мій волосок, мов коник на плечі...
В житті-театрі павучок стрибає.
Він прагне кращого, дарма що у пітьмі,
Та прагне він того і він його шукає.
Ось так і я.
На сцені-марні дні.
Нова дорого знов мене чекає.
А дні минулі, певно, що сумні,
І я картиною-сокирою їх відрубаю.
