Нащо все було починати?
Оті слова, твої дарунки,
І пестощі, і поцілунки.
А потім взяти й розтоптати!
Нащо так з серцем жартував?
Словами пестив, грів в обіймах,
Що ночі був у моїх снах.
Та зник й нічого не сказав.
Ти кажеш, що тоді кохав.
Та ні, не любиш ти нікого,
Ти робиш все заради чогось,
А про любов - усе брехав!
Нічого, я й без тебе проживу,
Як серце б сильно не боліло!
Я знову покохаю щиро,
Найщасливішою іще буду!
Прикро... зараз відчуваю те саме... проте вірю, що все не так до останнього подиху... боротися з долею - моя стихія... ачи програю чи виграю? - хто зна...
Рижулька відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
